Blogs

Штукатурка стін всередині та зовні: гіпсова чи фасадна суміш

Posted by Светлана Иванова April 16 - Filed in Пресс-релизы - 48 views

Під час ремонту або будівництва питання вибору штукатурки здається простим рівно до моменту, коли стоїш перед стелажем у магазині і бачиш десятки схожих мішків з різними назвами. Насправді все зводиться до головного розмежування: є суміші для внутрішніх робіт і є для зовнішніх - і між ними принципова різниця, яку не можна ігнорувати. Використаєш не той матеріал - через рік-два оздоблення почне тріскати або відшаровуватися.

Розберемо, чим відрізняються ці матеріали, де кожен з них доречний і на що звертати увагу при виборі.

Гіпсова штукатурка - що це і де її місце

Основа матеріалу - гіпс із добавками полімерів і регуляторів тужавлення. Саме гіпс визначає головну властивість суміші: вона дає дуже гладку поверхню, добре піддається шліфуванню і в більшості випадків не вимагає окремого шпаклювання перед фарбуванням або поклейкою шпалер.

Гіпсова штукатурка - це виключно внутрішній матеріал. Гіпс активно вбирає вологу і при намоканні втрачає міцність, тому на фасаді або у вологих приміщеннях без гідроізоляції вона не витримає більше одного-двох сезонів.

Де вона незамінна - у житлових кімнатах, вітальнях, спальнях, коридорах. Тут вона дає чисту рівну поверхню з мінімальними трудовитратами. Наноситься товщиною від 5 до 50 мм за один прохід без розшарування - це зручно при вирівнюванні нерівних стін у старих будинках.

Ще одна перевага - паропроникність. Гіпсова штукатурка дає стінам "дихати", що важливо для мікроклімату в кімнаті. У поєднанні з паропроникними фарбами або шпалерами це оптимальне рішення для спалень і дитячих кімнат.

Де гіпсову штукатурку не застосовують

Крім фасадів, є ще кілька зон, де гіпс протипоказаний або потребує додаткового захисту.

Ванна кімната і санвузол - якщо не планується повне облицювання плиткою від підлоги до стелі. Там, де стіна залишається відкритою і контактує з парою, гіпсову штукатурку краще не застосовувати або обробляти вологозахисними грунтовками і фарбами.

Підвали, цокольні поверхи, приміщення з постійно підвищеною вологістю - тут потрібні цементні або цементно-вапняні суміші, які не руйнуються від вологи.

Основи з нестабільним вологісним режимом - наприклад, стіни в будинках без опалення, де температура і вологість різко коливаються сезонно. Гіпс погано переносить циклічне зволоження і висихання.

Фасадна штукатурка - інша логіка і інший склад

Матеріали для зовнішніх робіт базуються на цементі або мінеральних в'яжучих із спеціальними добавками: гідрофобізаторами, морозостійкими компонентами, пластифікаторами. Все це забезпечує стійкість до умов, з якими стикається зовнішня стіна: дощ, мороз, перепади температур, прямий ультрафіолет.

Фасадна штукатурка наноситься на зовнішні стіни під декоративне або захисне покриття. Вона не дає такої гладкої поверхні, як гіпсова, але й завдання інше - не краса, а захист. Більшість фасадних сумішей потребують подальшого нанесення декоративного шару або фарби, стійкої до атмосферних впливів.

Є й декоративні варіанти фасадної штукатурки - "короїд", "барашек", "шуба" - які одночасно є і вирівнювальним, і фінішним покриттям. Їх наносять вже на підготовлену рівну основу.

Технологія нанесення: чим відрізняється процес

Гіпсова штукатурка замішується водою до консистенції густої сметани і наноситься шпателем або правилом по маяках. Вона швидко схоплюється - залежно від товщини шару і температури в приміщенні від 40 хвилин до 2 годин. Це вимагає певного темпу роботи: замішувати невеликі порції і не давати суміші встигнути "схопитися" в відрі.

Поверхня затирається і вирівнюється через 20-40 хвилин після нанесення, коли гіпс починає тужавіти, але ще залишається пластичним. Після повного висихання - зазвичай 5-7 днів при нормальних умовах - стіна готова до подальшого оздоблення.

Фасадна штукатурка на цементній основі схоплюється повільніше - від 2 до 6 годин залежно від складу. Це дає більше часу на роботу, але вимагає захисту від прямого сонця і вітру під час твердіння. Цемент сохне через випаровування води, і якщо вологи не вистачає, поверхня тріскає. У спеку фасад після нанесення потрібно зволожувати протягом 2-3 днів.

Товщина шару і кількість проходів

Для гіпсової штукатурки стандартний шар - від 10 до 30 мм. При більших нерівностях роботу ведуть у два проходи з обов'язковим армуванням сіткою між шарами - це запобігає розтріскуванню товстого шару при усиханні.

Фасадна штукатурка, як правило, наноситься товщиною 10-20 мм у один-два шари. Тонший перший шар - "обризг" або "накидання" - забезпечує зчеплення з основою. Другий шар - основний, вирівнювальний. Між шарами необхідна пауза для часткового набору міцності першого - зазвичай 24 години.

Які помилки трапляються найчастіше

Наносять гіпс на вологу або щойно залиту основу. Бетон і газобетон повинні висохнути і набрати міцність - для нових конструкцій мінімум 28 днів після заливки. Якщо поспішити, гіпс буде "тягнути" вологу з основи нерівномірно і поверхня покриється тріщинами.

Не ґрунтують поверхню перед нанесенням. Ґрунтовка вирівнює вбирання, і без неї штукатурка сохне нерівномірно - у місцях підвищеного всмоктування утворюються провали, тріщини, погане зчеплення.

Замінюють фасадну штукатурку гіпсовою для "економії". Після першої зими такий фасад починає здуватися і відшаровуватися - волога, яка потрапила в гіпс, розширюється при замерзанні і буквально розриває матеріал зсередини.

Наносять другий шар без витримки часу. Якщо перший шар не встиг набрати достатньої міцності, другий просто зрушить його і адгезія між шарами буде слабкою.

Як вибрати конкретну суміш

Для внутрішніх робіт вирішальні параметри - максимальна товщина шару і час роботи з сумішшю. Якщо стіни відносно рівні (перепади до 10 мм), підійде тонкошарова гіпсова штукатурка або навіть шпаклівка. Для суттєвих нерівностей потрібна суміш із можливістю нанесення шаром 30-50 мм.

Для фасаду - ключовий параметр морозостійкість: вона має бути не менше 50 циклів заморожування-відтавання для центральних і північних регіонів України. Зверніть увагу на водопоглинання: чим нижче цей показник, тим краще суміш захищає стіну від вологи.

Для приміщень з підвищеною вологістю - ванна, кухня - вибирають цементні суміші з позначкою "для вологих приміщень" або з гідрофобними добавками.

Висновок

Гіпсова і фасадна штукатурка - це не взаємозамінні матеріали, а два різні інструменти для різних завдань. Гіпс дає гладку і рівну поверхню всередині, цемент захищає зовні. Переплутати їх місцями означає витратити гроші і час, а потім переробляти все спочатку. Визначитися з правильним вибором допоможе просте правило: якщо поверхня контактує з вологою або морозом - тільки цементна суміш. Все інше всередині - гіпс.